?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Гранада відома тим, що тут був останній осередок державних мусульман на Піренеях. Цьому сприяла захищеність ландшафтом (зокрема горами Сьєра-Невада, які я бачив засніженими) і близькість підтримки з Магрибу. Та зрештою Католицькі королі Ізабела Кастильська та Фердинанд Арагонський зібралися з силами і в результаті десятирічної війни вигнали звідси останнього еміра, Мохамеда XII, відомого як Боабділ. Переможцям дісталося арабське місто з чудовим палацом Альгамбра.

Альгамбра це дитинець міста, його град, Кремль. Вона розташована на горі, куди ми й підіймаємося. Ранок, і таки прохолодно, лише кілька градусів вище нуля:









Кажуть, що Боабділ, виходячи з фортеці через ці ворота, попросив замурувати їх, аби більше ніхто ними не вийшов. Ізабела виконала це прохання:



Від Наполеона тут залишилися гармати його часів:



Цей палац вколупали вже християни, а конкретно Карлос I, він же імператор Карл V:







Хороша акустика всередині:























Підходимо до власне палацу. Це ще не сади Хенераліфе, та й самі сади взимку не ті :)





Басейн нетипової форми:



Вхід:



Далі пропускаю купу несфокусованих фоток. Покажу лише те, що вийшло більш-менш:









Це XIII-XIV століття, до речі.















Одне з найвідоміших місць в Альгамбрі:







Оця фотка в мене, здається, вийшла як треба :)









Алюзії зі сталактитами невипадкові - подібне розцяцькування стелі мало нагадувати правовірним мусульманам, що Мухамед отримав божественні одкровення Корану, коли переховувався в печері:



А тут вся сила арабського письма - здається лише воно здатне змішати візерунок з текстом:



Кажуть, ці величезні дубові двері підвішено на такі влучні петлі, що вони, правильно змазані, відкриваються і дитиною, на противагу християнським брамам того часу:



Тронна зала. Колись її розграбували. До того, як кажуть, її було оздоблено різнокольоровим дорогоцінним камінням, що створювало магічну гру світла:





Кажуть, оздоблювалася височенна зала в цікавий спосіб - замість будівельних лісів її було засипано піском, в який було заздалегідь закинуто певну кількість монет, тож робітники після завершення робіт мали додатковий стимул його прибрати :gigi:









Вдалині, здається, ліворуч, є вхід до сортиру. Маври знали гігієну, то як відомо, входило в ритуал :)



Спершу Альгамбра мене не зачепила, але згодом я захопився хистом давніх майстрів:









Фонтан з левами, як видно з фото, на реставрації:







Кажуть, так було облаштовано дах лазні, аби холодний конденсат не капав на розпарені спини :)



Внутрішні дворики просто мегачарівні. Не сумніваюся, що іспанську культуру облаштування двориків-патіо запозичено саме в маврів:









А цей покій Ізабела переробила під себе:







З балконів відкривається чудовий вид старого міста:





Тут були кухні. Виявляється, маври в приміщеннях кухонь не робили - не любили супутніх запахів:





Починаються сади Хенераліфе. Кого не вразить - прохання пам'ятати, що це XIV століття, а не XIX, це початки паркової культури.











Вочевидь, навесні все це вигляда дуже класно. Ну а зараз вражає переважно хвоя:





















Але Гранада то не лише Альгамбра з Хенераліфе. Прощаємося і йдемо далі:













Моє улюблене місце в Гранаді :)





Як заведено, Катедральний і таке інше:





















Ві хочітє маніфєстаций, іх єсть у міня! :laugh: